Музей Г.Сєдова

Главная | Регистрация | Вход
Четверг, 18.04.2024, 11:45
Приветствую Вас Гость | RSS
Меню сайта
Категории каталога
Мои статьи [102]
Главная » Статьи » Мои статьи

АРХЕОЛОГІЧНІ СКАРБИ ДОНЕЧЧИНИ: БУТИ ЧИ НЕ БУТИ?

АРХЕОЛОГІЧНІ СКАРБИ ДОНЕЧЧИНИ: БУТИ ЧИ НЕ БУТИ?


    Інтерв’ю з Сергієм ТАТАРИНОВИМ, завідуючим Часів-Ярським регіональним відділенням Центру пам’яткознавства – спільної структури Національної академії наук України та Українського товариства охорони пам’яток історії та культури (м. Часів Яр, Донецька область)


– Приміщення Головної ради Українського товариства охорони пам’яток історії та культури.


– Сергію Йосиповичу, в глибокій історичній ретроспективі Донеччина відома, як край степів та степових народів. Відповідно, й місцева археологічна спадщина мусить бути надзвичайно цікавою та насиченою. Як почуваються донецькі археологічні пам’ятки в наш час масового розпаювання земель і приватизації територій? Чи все гаразд у цьому плані?

– Пам’ятки археології на Донеччині в добу розпаювання земель становлять найболючішу тему. Наприклад, тільки в одному Артемівському районі зараз порушено 18 кримінальних справ на загальну суму 5,5 мільйонів гривень.

– А в Донецькій області немає свого державного органу охорони культурної спадщини?

– В Донецькому обласному управлінні культури цим питанням займається
одна-єдина особа. А свого держоргану немає.

– На жаль, схожа ситуація в більшості областей України. Подібні проблеми
чомусь досі доводиться вирішувати аж у Києві.

– Ці проблеми вирішуються і на місці. Але ж яким чином? Десь втручаються
працівники обласного краєзнавчого музею, десь – фахові археологи…

– Тобто, дотримання пам’яткоохоронного законодавства забезпечується за рахунок професійного ентузіазму?

– Саме так. Виключно за рахунок ентузіазму. Досі не існує нормальної взаємодії між відділами земельних ресурсів районних адміністрацій і фаховими археологами, що проводять розкопки на цій же території. Узгодження землевідведень проводяться в інституті «Укрземпроект» і далеко не завжди враховують думку науковців. Підписують ці узгодження інколи й зовсім випадкові люди, а потім, буває, трапляються дивні речі. Я називав цифру по одному Артемівському району, а взагалі по Донеччині порушено вже біля 250 кримінальних справ.

– А які типові випадки стають предметом кримінального розслідування?

– Якщо пам’ятка археології незаконно потрапляє у приватну власність, то
місцеві органи боротьби з економічними злочинами порушують кримінальну справу проти працівників відділу земельних ресурсів. Справа передається до суду і за його рішенням ці археологічні об’єкти (кургани, городища) вилучаються зі складу земельних паїв. Однак вся ця процедура дуже складна…

– І за цей час пам’ятка може просто зникнути…

– Зрозуміло, що коли поле розорюється, то, наприклад, кургани на ньому
поступово зникають. Але господар землі може виявити й особливу ініціативу і бульдозером зруйнувати «пагорби», які заважають обробляти посіви. Ситуацію поглиблює хвиля чорної археології, яка зараз поглинула Донецьку область. І стимулюють цю хвилю – свідомо чи мимовільно – приватні колекціонери, коли скуповують не лише побутові предмети старовини, а й знахідки з нелегальних розкопок. Скажімо, великим колекціонером, який придбав чимало археологічних раритетів, є голова «Індустріального союзу Донбасу» Сергій Тарута.

– З подачі свого нині покійного партнера по колекціонуванню Сергія Платонова.


– Так. Я все це дуже добре знаю.

– А які з археологічних пам’яток вашого краю, на Ваш погляд, є особливо
представницькими з погляду професійного археолога?

– Загальнодержавне значення мають мідні копальні 15-го – 11-го століть до нашої ери. Включно зі стоянками давніх металургів. На цих пам’ятках побували нещодавно американські, німецькі, іспанські та польські фахівці і були враженні тим, що ці унікальні об’єкти також потрапили під розпаювання.

– А вони оформлені, як пам’ятки?

– Органи охорони культурної спадщини, які складають відповідні паспорти на пам’ятки, до сьогодні офіційно нічого не оформили.

– Тобто, ці об’єкти просто зникнуть, якщо затягнути справу з внесенням їх до охоронних реєстрів?

– Звісно, зникнуть. Але треба йти далі і ставити питання про створення
історико-археологічного заповідника «Мідні копальні». Адже це національна археологічна спадщина – надбання усієї нації!

  Розмову вів Іван ДИВНИЙ



Оригінал інтерв’ю за адресою:
http://www.pamjatky.org.ua/DetailedNews.aspx?NewsID=3495

Категория: Мои статьи | Добавил: sedovo (21.01.2008)
Просмотров: 1451 | Комментарии: 2 | Рейтинг: 0.0/0 |
Всего комментариев: 2
2 SergTrunc  
0
<a href=http://zmkshop.ru/>ооо металл завод кубинка</a>

1 Arzu  
0
Well put, sir, well put. I'll centliray make note of that.

Имя *:
Email *:
Код *:
Форма входа
Поиск
Друзья сайта
Статистика

Онлайн всего: 1
Гостей: 1
Пользователей: 0

Copyright MyCorp © 2024 | Бесплатный конструктор сайтов - uCoz